Традиційну українську кухню можна порівняти з нашою мовою. Вона така ж щедра на смаки й гармонійна, і ні в якому разі ні надміру гостра, ні прісна, ні рафінована й ні безсмачна. Як у нашій мові переважна більшість складів у реченні дуже мелодійні і зручні для вимовляння, так і наші страви м’які й соковиті. Як у нашій мові ця «бездоганність» час від часу відтіняється чимось «гостреньким» (ой, як гарно сонечко сяє, ґедзі літають…), так і страви наші підсмачуються часничком, цибулею, перчиком чорним чи червоним, петрушкою чи кропом. Спеції беруться рівно в такій кількості, щоб надати страві неперевершеного смаку, об’єднати продукти, але не перебивати їхні смаки своїм власним. Хоч усе готується з дуже простих і звичних нам інгредієнтів, завдяки вдалим поєднанням продуктів і оригінальним технологіям страви виходять дуже смачними.

Їжа є неодмінною складовою місцевої культури, й мандрівникові цікаво не тільки подивитися на (чи й придбати на пам’ять) щось із виробів місцевих умільців, а й спробувати, що готують їхні господині (а іноді й самі господарі). Саме тому в нас буде окремий розділ, присвячений українській кухні.

Традиційна українська кухня

Є спільні для всієї України страви: борщ та вареники, які раніше ледь не щодня були на столі в кожній сім’ї, та й зараз частенько на ньому з’являються. Ще холодець та голубці, що займають багато часу й тому готуються переважно до свят. І ще, мабуть, млинці з найрізноманітнішими начинками, що хоч і досить прості, робляться не так часто, переважно до свят та мандрівок, адже в них зручно щось покласти, загорнути і взяти з собою. Ну й нашу кухню неможливо уявити без сиру та сметани, які можна їсти й самі по собі (особливо як тре’ швидко перекусити), й використовувати для готування безлічі страв. Як не дивно, ніхто, крім наших найближчих сусідів (білорусів, росіян та поляків) не віддав належне цим безцінним продуктам, без яких, здається, просто неможливе повноцінне харчування.

І в кожному регіоні використовують практично ті ж самі продукти (з невеличкими відмінностями), проте роблять з них подекуди такі різні страви! Навіть спільні для всієї країни мають свої особливості, а скільки ж іще є місцевих страв, які готуються тільки в певному регіоні України, й часто ніде більше (в усякому разі, саме в такому варіанті). Скажімо, візитівками Західної України є бануш (чи банош), грибна юшка, палюшки, книглі, гуцульська бринза, Полтавщини – галушки й пундики, Східного Поділля – завиванці, бабка та пшоняна капуста. А скільки цікавих страв готується до якихось певних свят чи подій! А скільки нині незаслужено забуті…

Гадаю, друзі, що не варто Вам тут розписувати традиційні рецепти приготування традиційних страв (на відміну від іноземців, Ви їх чудово знаєте!), а от розказати про регіональні особливості та про всілякі хитрі технології, чи витягнути на світ божий давно забуту страву буде значно цікавіше й доречніше. А які традиційні українські страви полюбляєте Ви? Що цікавого й особливого готують у Вашому регіоні? Про які страви Вам хотілося б почитати тут насамперед? Розповідайте про все це в нашій Балачці, а також діліться своїми власними рецептами й кулінарним досвідом своїх мандрівок.

Якщо Ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту, натисніть Ctrl+Enter і запропонуйте свій варіант.

Традиційна українська кухня

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

16 Квітня 2018.   Все про Україну.   Актуальність матеріалу не залежить від дати публікації, однак, якщо Ви вважаєте якусь інформацію в цій статті застарілою, будь ласка, виділіть її, натисніть Ctrl + Enter і напишіть свій варіант.

UA ES EN

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: